Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (20) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Каспрук Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Сидорчук І. Й. Синдром хронічної втоми та порушення неспецифічного протиінфекційного захисту [Електронний ресурс] / І. Й. Сидорчук, Н. М. Каспрук, Г. Д. Коваль, Р. П. Ляшук, Я. В. Морозюк, К. І. Яковець // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 1. - С. 115-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_1_31 Обстежено 32 пацієнти із синдромом хронічної втоми, в яких встановлено різнобічні зміни (I - III ступені імунних порушень) абсолютної та відносної кількості провідних імунокомпетентних клітин та імуногематологічних індексів і коефіцієнтів, а також клітинних і гуморальних факторів неспецифічного протиінфекційного захисту.Синдром хронічної втоми асоціюється із дисфункцією клітинної ланки системного імунітету за рахунок вираженого зменшення абсолютної і відносної кількості TCD3+-лімфоцитів; глибоким дефіцитом абсолютної та відносної кількості імунорегуляторних T-лімфоцитів (TCD4+ і TCD8+); зниженням імунорегуляторного й ефекторного індексів і зростанням лейко-T-клітинного індексу, суттєво зростає в периферичній крові абсолютна і відносна кількість зрілих B-лімфоцитів (BCD22+), концентрація імуноглобулінів основних класів (IgM, IgG, IgА), циркулюючих імунних комплексів, підвишується алергізація організму пацієнтів, імунна реактивність. На цьому тлі знижується імуноглобулінсекреторна функція B-лімфоцитів із продукції IgM та IgG, титр нормальних (природних) антитіл та активність системи комплементу. | ||
| 2. |
Каспрук Н. А. Фактори і механізми неспецифічного протиінфекційного захисту організму хворих на негоспітальну пневмонію [Електронний ресурс] / Н. А. Каспрук, Л. І. Сидорчук, С. А. Левицька, А. Ю. Михалко, А. С. Сидорчук, Н. М. Довбуш, К. І. Яковець, О. А. Іфтодій, Ю. Ф. Марчук, І. Й. Сидорчук // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 4. - С. 62-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_4_17 У хворих на негоспітальну пневмонію понижені показники фагоцитарної активності моноцитів і нейтрофільних гранулоцитів, концентрації природних антитіл та активності системи комплементу. Секреторна активність фагоцитувальних клітин (моноцитів, нейтрофілів) щодо секреції доімунних цитокінів - підвищена. | ||
| 3. |
Каспрук Н. А. Провідні збудники негоспітальної пневмонії та їх імуносупресивні властивості [Електронний ресурс] / Н. А. Каспрук, Л. І. Сидорчук, С. А. Левицька, А. Ю. Михалко, К. І. Яковець, Н. М. Довбуш, А. С. Сидорчук, О. А. Іфтодій, І. Й. Сидорчук // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 3(2). - С. 22-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_3(2)__9 Негоспітальна пневмонія розвивається на фоні порушеного мікробіоценозу порожнини ротоглотки II - III ступенів за рахунок елімінації із біотопу або формування дефіциту автохтонних облігатних анаеробних (Lactobacillus spp.), факультативних анаеробних та аеробних бактерій (S. salivarius, L. lactis); контамінації та зростання кількості у біотопі умовно-патогенних (S. pneumoniae, H. influenzae, M. catarrhalis, S. aureus, K. pneumoniae) бактерій. Провідними збудниками негоспітальної пневмонії на сучасному етапі є S. pneumoniae (55,55 %), H. influenzae (22,22 %), M. catarrhalis (14,82 %), S. aureus, K. pneumoniae. Збудники проявляють антилізоцимну, антикомплементарну та антиімуноглобулінову (IgM, IgG, IgA) активність. | ||
| 4. |
Сидорчук І. Й. Імунологічна реактивність організму хворих на гострий бронхіт [Електронний ресурс] / І. Й. Сидорчук, Н. А. Каспрук, С. А. Левицька, Р. І. Сидорчук, Л. І. Сидорчук, Л. П. Сидорчук, К. І. Яковець, А. С. Сидорчук // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 150-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_1_38 За результатами визначення імунологічної реактивності 34-х хворих на гострий бронхіт встановлено, що зміни периферичної крові (зростання абсолютної кількості лейкоцитів із переважним збільшенням кількості нейтрофільних гранулоцитів, зростання відносної кількості паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів, збільшення кількості лімфоцитів) свідчать про наявність активного запального процесу, а інтегральні гематологічні показники і про гіперреактивність специфічної імунної відповіді із домінуванням афекторної ланки. | ||
| 5. |
Сидорчук І. Й. Клітинна реактивність та рівень адаптаційного напруження організму хворих на гострий бронхіт [Електронний ресурс] / І. Й. Сидорчук, Н. А. Каспрук, С. А. Левицька, Л. І. Сидорчук, К. І. Яковець, А. Р. Сидорчук, А. С. Сидорчук // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 154-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_1_39 За результатами визначення рівня адаптаційного напруження організму 34-х хворих на гострий бронхіт встановлено, що адаптаційні реакції знаходилися в зоні стресу (14,71 %), зоні реакції на тренування (29,41 %), спокійної активації (26,47 %) і зоні підвищеної активації (29,41 %). Підвищення клітинної реактивності організму хворих на гострий бронхіт встановлено на підставі аналізу лейкоцитарних індексів інтоксикації, ядерного індексу ступеня ендотоксикозу, гематологічного показника інтоксикації. | ||
| 6. |
Каспрук Н. М. Можливості діагностики харчової алергії на Буковині [Електронний ресурс] / Н. М. Каспрук // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 93-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_2_24 Розглянуто етіологічні чинники алергічних захворювань на Буковині та надано оцінку додаткової діагностичної інформації щодо характеру харчової сенсибілізації у пацієнтів на харчову алергію. | ||
| 7. |
Сидорчук І. Й. Реактивна відповідь нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові хворих на гострий бронхіт [Електронний ресурс] / І. Й. Сидорчук, Л. І. Сидорчук, С. А. Левицька, Н. А. Каспрук, Р. І. Сидорчук, Л. П. Сидорчук, А. С. Сидорчук // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 172-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_2_45 За результатами визначення реактивної відповіді нейтрофілів у 34-х хворих на гострий бронхіт встановлено, що розвиток захворювання супроводжується підвищенням індексу зсуву нейтрофілів, індексу реактивності нейтрофілів, індексу зсуву лейкоцитів. Зростання секреторної активності нейтрофілів стосовно інтерлейкінів 6 і 8, фактора некрозу пухлин-альфа та альфа-інтерферону відбувається на тлі пригнічення бактерицидної активності нейтрофілів. | ||
| 8. | 
Мосула М. З. Використання молекулярних маркерів на основі генів відповіді на стрес для аналізу генетичного різноманіття Gentiana lutea L. [Електронний ресурс] / М. З. Мосула, В. М. Мельник, І. І. Конвалюк, Н. Г. Каспрук, Н. М. Дробик, В. А. Кунах // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2015. - Т. 17. - С. 317-321. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2015_17_71 | ||
| 9. | 
Каспрук Н. А. Секреторна активність Т-лімфоцитів, моноцитів і нейтрофільних лейкоцитів у хворих на негоспітальну пневмонію [Електронний ресурс] / Н. А. Каспрук, Л. І. Сидорчук, А. С. Сидорчук, А. Ю. Михалко, Л. П. Сидорчук, Р. І. Сидорчук, С. А. Левицька, І. Й. Сидорчук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т. 13, № 1. - С. 42-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2014_13_1_13 | ||
| 10. | 
Каспрук Н. М. Імуномодулююча терапія синдрому хронічної втоми з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / Н. М. Каспрук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2016_2_11 У 16-ти пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень з метаболічним синдромом і синдромом хронічної втоми вивчено вплив комплексного застосування препаратів ноофен та бронхо-мунал на підставі оцінки клініко-імунологічних особливостей перебігу зазначеної поєднаної патології. Використання ноофену та бронхо-муналу на додаток до традиційного лікування продемонструвало позитивну динаміку перебігу захворювання, їх призначення є доцільним для корекції вегетативних, метаболічних і імунних порушень у досліджуваної категорії хворих. | ||
| 11. |
Каспрук Н. М. Можливості імунокорекції синдрому хронічної втоми у хворих на метаболічний синдром, поєднаного з хронічними обструктивними захворюваннями легень [Електронний ресурс] / Н. М. Каспрук, Т. Р. Андрійчук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 170-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2016_2_28 | ||
| 12. |
Каспрук Н. М. Алергічні реакції у хворих на цукровий діабет 1-го типу (огляд літератури та власні дослідження) [Електронний ресурс] / Н. М. Каспрук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 287-291. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2020_16_3_19 Останнім часом привертає увагу зростання кількості випадків медикаментозної алергії в розвинених країнах світу. На сьогодні до 40 % пацієнтів стаціонарів потерпають від патологічних реакцій, пов'язаних із непереносимістю ліків. Найбільш проблематичними, враховуючи суттєву обмеженість елімінаційних заходів, є алергічні реакції на різні види інсулінів. Алергеном може бути не тільки інсулін, але й білкові (наприклад, протамін) і небілкові (наприклад, цинк) домішки, що входять до складу препаратів. У більшості випадків алергія буває викликана самим інсуліном або його полімерами, про що свідчать місцеві алергічні реакції на людський інсулін і системні реакції на високоочищені інсуліни. Розглянуто особливості справжніх (СА) та псевдоалергічних (ПА) реакцій, поєднання алергічних й псевдоалергічних механізмів. З урахуванням того, що клінічні прояви СА і ПА однакові, а можливості діагностики різні, підходи до їх лікування також відрізняються, що викликає необхідність у проведенні диференційної діагностики між ними. Проведено диференційну діагностику на підставі тільки оцінки клінічної картини захворювання дуже складно, тому підходи до діагностики повинні мати комплексний характер. Особливе значення при проведенні диференційної діагностики між СА і ПА мають дані анамнезу та специфічні тести з причинно-значущими алергенами. Наведено результати ретроспективного аналізу історій хвороби та амбулаторних карт 170 пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) і позитивним алергоанамнезом і результати проведеного аналізу ефективності антимедіаторних засобів - хіфенадину та сехіфенадину. Встановлено, що частота алергічних реакцій у хворих на ЦД 1-го типу в 2,9 раза вища, ніж в загальній популяції, і прямо залежить від тривалості й тяжкості захворювання. На різні варіанти гіперчутливості до харчових продуктів вказували 37 % пацієнтів, медикаментозну гіперчутливість спостерігали 34 % пацієнтів (проти 27 % в основній групі). Найбільш значущими алергенами для обстежених пацієнтів є медикаментозні препарати та харчові продукти. Програма профілактичних заходів щодо виникнення алергічних захворювань у хворих на ЦД повинна включати навчання стосовно харчування, елімінаційні заходи щодо можливих сенсибілізуючих і провокуючих факторів, адекватну фармакотерапію та запобігання поліпрагмазії. Похідні хінуклідинів демонструють високу ефективність щодо лікування алергодерматозів у хворих на ЦД, зокрема з гіперчутливістю до препаратів інсулінів. | ||
| 13. | 
Сокол А. М. Рідкісна професійна інфекція: два випадки паравакцини – вірусної хвороби доярок на Буковині [Електронний ресурс] / А. М. Сокол, Ю. О. Рандюк, А. С Сидорчук, Н. А. Богачик, Я. В. Венгловська, Н. А. Каспрук, В. Л. Тимощук, О. М. Олійник // ScienceRise. Medical science. - 2018. - № 4. - С. 48-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrm_2018_4_12 | ||
| 14. | 
Мельничук С. П. Вивчення предмету "Побічна дія ліків" – невід’ємна складова формування основ раціональної фармакотерапії у студентів-медиків [Електронний ресурс] / С. П. Мельничук, С. О. Батрановська, Т. Г. Копчук, Т. М. Унгурян, Н. М. Каспрук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 3. - С. 98-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2023_22_3_14 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |